Відкритий лист Президенту України

Вельмишановний пане Президенте!

Вам, як найголовнішому каменяреві на будівництві дуже щасливої і зовсім багатої України, відкрию страшну таємницю: будь-яка справа, це перш за все технологія. Тобто перелік усіх тих дій, які треба виконати, аби досягти доброго результату. Будь-яке відхилення від процесу, некомпетентність задіяних в ньому виконавців і булька. Україна вступила в останню і найактивнішу фазу самознищення. Варто лише подивитися у відомий ящик і переконатися. Причина тут одна – відсутність національно свідомої еліти. Бо те, що у нас цим словом називається, насправді є зовсім іншим. Одна частина цього прошарку – БОРУЛІ, або влучніше буде – КПУ, тобто кастровані патріоти України. Найголовніше їхнє кредо – боротьба за Україну. При цьому все зводиться до банального: прапором на вулиці чи майдані помахав, до посиніння пики порепетував «ганьба!» та «геть!» і вже патріот. Чим активніше, чим голосніше - тим більший. До конкретних дій цей «цвіт нації» кебетично не здатний, але готовий контролювати владу, бо дуже добре знає, що повинен робити хтось, щоб ненька «ще не вмерла». За роки незалежності КПУ без бою здали мовно-інформаційний простір, навіть не спробували осучаснити чи створити свою суто національну ідею, час від часу провалювали все за що бралися. Бездіє світовий конгрес українців, німує українська всесвітня координаційна рада, сопуть цибулями шевченківські лауреати… В Україні практично зникла національна література, звучить лише чужа пісня, а своя десь там за повіткою, українці призвичаїлись гигикати на чужі жарти, бо підтримати національний гумор та сатиру не вистачає клепки. В активі КПУ немає жодного банального кухонного, але україномовного телесеріалу. За справедливе тлумачення національної історії КПУ навіть не бралися, а тому українці зараз платять за це власними життями та кров'ю. Не знаю чи ви, пане президенте, знаєте, але виявляється, що С. Бандера не боровся за приєднання тамбовської губернії до України, не ходив з Єрмоловим «дрожать Кавказ», не «мочіл в сортірє» повстання поляків під очільництвом Т. Костюшка за визволення «от братскіх об'ятій», не допомагав Володимир-Суздальському князівству збільшувати його територію у 521 раз «путьом історічєскага слажанія штабєлямі вирєзаних сосєдєй». Перелік можна продовжити. Хто і що зараз для суспільства український письменник з його книжкою, українське слово, виконавець української пісні? Хто для Вас особисто, пане Президенте, ті хто в кінці вісімдесятих на початку дев'яностих минулого століття чесно заробляли Соловки, виборюючи незалежність України, і чиї кістки уже згнили б десь у тундрі, якби цього не сталося? Чи згадає держава про них, коли гупатимуть у бубни ейфорії на 25-річчя з Дня проголошення незалежності? Відповідь відома.

Друга частина т. зв. «еліти» це БЕРУЛІ. Їм би вкрасти якомога більше навіть у мами-тата, а ще у власних дітей. Бо за те що вкрали БЕРУЛІ платитимуть страшну ціну і їхні нащадки. Значна частина БЕРУЛЬ це КДБ, тобто керівні державні барани. Рівня область і вище, бо нижчі – заручники. Ці не сіють і не жнуть але весело живуть. Україна рекордно унікальна країна за кількістю КДБ на душу населення. Продажні судді і прокурори, правоохоронці і митники, нардупи і політики… У державі не існує жодної інституції де б не крали, не брали хабарів. Нещодавно розповідав товариш, як лікар призначив термінову операцію хворому і тут же назвав суму. На слізні прохання рідних хворого взяти частину, а решту, мовляв, довеземо, була відповідь: «Зберете усю суму, тоді й приходьте». І немає на таких покидьків управи, бо той хто мав би вимітати це сміття з життя – сам такий.

Коли не спиться у ночі, і якою Вам бачиться Україна через кілька років? А через 10-15? За останнє десятиліття кількість школяриків у нашому районі зменшилась майже у тричі. Пустіють села, закриваються школи, зневіра та руїна… Тільки у сусідній Польщі зараз працює мільйон українців, з них 250 тис. уже стали громадянами цієї країни. Решта теж назад не повернеться, а це частка найактивніших українців.

Житомирщина – край полуниць, грибів, різноманітних ягід. Ще на початку дев'яностих минулого століття як депутат облради носився з ідеєю відкриття комбінату шокового заморожування продукції рослинництва. Якби тутешня сільська родина могла заробити на власному городі 50-70 тис., а у дворі кукурікає, мукає, кувікає, то навіщо їхати у якийсь «Пітер», жити там у собачій буді, тремтіти: «Повернуся живим, чи ні?».А ще пропонував започаткувати у випускних класах бодай по одній годині «Основ місцевого бізнесу». Закінчивши школу, дитина знала б, як і чим заробити собі на життя, на яку на фінансову підтримку від держави можна розраховувати, як реалізувати продукцію. Але замість агітувати, навчати, допомагати населенню шукати роботу вдома, КДБешня на всіх рівнях розпатякує про створення робочих місць.

Нинішня влада в Україні тупа і недолуга. Чи уявляєте Ви собі, що посіяли КДБ у людські душі за ці роки і як його звідти виполоти? Повне ігнорування здорового глузду,а саме його диктатура і є справжньою демократією, зневага до простих людей, намагання нажитися за всяку ціну. Нічого не робиться навіть там, де не потрібно коштів. ЗМІ ряснять закликами допомогти пораненим бійцям АТО. Як просто, пане Президенте, набираєте номер мобільника дружини чи мами пораненого, зірочку. Далі код, наприклад, 232, решітку і виклик. Автоматично на рахунок сім'ї пораненого перераховується 5 грн. Не треба платити гроші за проїзд до банку і назад та банківську операцію. Які мільярдні закордонні інвестиції для цього потрібні? Потрібно лише щоб країною кабмінували не клаповухі барани. Звертався з цією пропозицією на «гарячу лінію» до них. Але… Така ж доля моєї пропозиції започаткувати в країни банк ідей «Народна ініціатива». Це зняло б багато негативних моментів у спілкуванні влади з народом, але… Знаєте звідки прийшла відповідь? Від Житомирського облвідділення АТ «Ощадбанк».

Ще одне пекельно болюче питання – субсидії та компослуги. Започатковуючи їх КДБ аж зовсім не думали про народ, а про тих покидьків, що на трубах сидять. Нинішня система нарахування допомог категорично не стимулює населення до ощадливості, а навпаки. Бо навіть якщо людина і заощадила якусь частину газу – обов'язковий платіж маєш платити повністю. За зимовий період заощадив дещицю на літо – влітку прийдуть контролери і здеруть подвійну плату за ті куби, за які держава вже заплатила взимку. На телебаченні показували сюжет, як жінка-пенсіонерка повісилася, отримавщи від газконтори «радісний» рахунок. Як Ви думаєте, пане Президенте, з петлею на шиї вона гукала «Слава Україні!» чи ні? Зновуж таки, як все просто, Петре Олексійовичу, претенденту на компослуги чи субсидію держава відкриває спецрахунок і кладе певну суму на цілий рік у банк. На протязі року з цього рахунку можна перерахувати гроші лише за газ. Заощаджені впродовж року кошти людина в січні наступного має право забрати собі. Який потужний стимул для ощадливості! Не палали б по всій Україні багаття на яких українці, отримавши субсидії та компослуги на нинішніх умовах, палять гілки та хмиз, а опалювали б оселі. Ще не все. Позаяк держава, вклавши гроші у банки, автоматично стає вкладником, дивись у кінці року кілька мільярдів повернулися б до бюджету. І ще, чому заощаджені, не використані за умовний період інші допомоги від держави ніхто не вимагає повернути, лише за ощаджений газ деруть шкуру? Виродкам усе мало? А все впирається у тверді кабмінівські лоби… Переконаний, багатьом із них у свій час у Кремлі вручатимуть ордени за знищення України.

Нинішня ситуація в державі – історична класика для нас: перемога, потім мордобій і крах. Правда, є один, аж зовсім «манюній» нюанс – це остання можливість для українців. Але для народу, який не шанує високої моралі, нічого не світить. Жорстоко, розумію, але чесно. Бо ця аморальність повсюди: у недотриманні «Правил дорожнього руху», у ставленні до старшого покоління, у дикій корупції, у медичному геноциді, у яловості кастрованих патріотів, а ще у масовому знищенні довкілля. Навесні і восени усю країну огортає дим – дурні «хахли» спалюють майбутнє свої дітей, онуків, правнуків. Горить усе: пластикові пляшки та поліетилен, стара фарба та батарейки… І немає на це управи.

Не сумуйте, пане Президенте, на цій землі житимуть люди, але, правда, не українці. Світ стоїть на порозі вселенського переселення народів. Те, що показують по ящику навіть не квіточки. Чи зможе малочисельне, виродніле, зневірене, морально знищене населення такої великої території захистити себе? Наївно мріяти.

Вибачайте, Петре Олексійовичу, за лексику емоційно гіркого листа. Пристойних слів уже багато мовлено і ще буде, а толку… Пора називати речі своїми іменами. Не маю до Вас особистої неприязні. Прикро за державу, болить душа і серце… А може ще не все втрачено? Варто лишень Вам активніше використовувати свою гетьманську булаву для пом'якшення КДБешних лобів і все наладиться? Дай Боже «нашому теляті»…

Василь Дацюк – письменник, депутат Житомирської облради І та ІІ скликань, утретє депутат Романівської райради